Сенат хоче позбавити Трампа права оголошувати війну

Сенат США в середу висунув законопроект, спрямований на обмеження права президента Дональда Трампа оголошувати війну проти Ірану. Резолюція вимагає, щоб Трамп вивів американські війська, які беруть участь у військових діях проти Ірану, якщо Конгрес не оголосить війну або не отримає спеціального дозволу на застосування військової сили.

Президент США Дональд Трамп заявив в Twitter, що прийняття резолюції дасть неправильні сигнали Тегерану.

"Для Безпеки нашої країни дуже важливо, щоб Сенат Сполучених Штатів не голосував за резолюцію про військові повноваження Ірану. У нас все добре з Іраном, і зараз не час показувати слабкість", - сказав Трамп в Twitter.

"Ми не надсилаємо повідомлення про слабкості, коли виступаємо за верховенство закону", - заявив на прес-конференції сенатор-демократ Тім Кейн.

"Це сигнал сили, і вони особливо адресовані людям у всьому світі, які протестують на вулицях ... тому що вони хочуть верховенства закону", - додав він, передає Reuters.

Очолювана демократами Палата представників прийняла аналогічну резолюцію в минулому місяці, оскільки демократи і деякі республіканці розлютилися через нездатність Трампа повністю інформувати їх про свою іранську стратегію.

Трамп минулого місяця наказав завдати удару безпілотника, який убив іранського військового командира Кассема Сулеймані в аеропорту Багдада, але не інформував Конгрес перед операцією. Конституція США дає Конгресу, а не президенту право оголошувати війну.

Незважаючи на двопартійну підтримку, резолюція навряд чи отримає достатню підтримку з боку членів партії Трампа, щоб подолати вето, якщо воно дійсно досягне його столу.

Конфлікт між Тегераном і Вашингтоном загострився після того, як Іран відмовився від виконання частини зобов'язань в рамках ядерної угоди. США в 2018 році вийшли з цієї угоди в односторонньому порядку і ввели санкції проти нафтового і банківського секторів іранської економіки. У відповідь на останні кроки Тегерана Вашингтон оголосив про введення санкцій проти металургійної та гірничодобувної галузей Ірану.

Іран пригрозив відмовитися від ще кількох пунктів ядерної угоди, включаючи обмеження по збагаченню урану, якщо за 60 днів країни ЄС не вирішать, як захистити Тегеран від американських санкцій. В ЄС відкинули ультиматум і закликали Іран повернутися до виконання пунктів ядерної угоди, а також пригрозили застосувати санкції в разі відмови Тегерана зробити це.

США відправили в регіон ауг на чолі з авіаносцем "Авраам Лінкольн" і групу бомбардувальників B-52. Також США наказали державним службовцям, які не виконують надзвичайних завдань, покинути Ірак, а американські війська в Іраку і Сирії були приведені в стан підвищеної боєготовності. У відповідь на такі дії в Корпусі вартових ісламської революції заявили про готовність дати відсіч Вашингтону. Втім Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї заявив, що війни Ірану зі США не буде.

США продовжують провокувати Іран на відповідні військові дії. Після вбивства Сулеймані, наступним викликом світовій громадськості стала атака на літак української авіакомпанії "МАУ", який зазнав аварії в Тегерані. Влада Ірану, визнавши провину за збиття літака, не дала США приводу оголосити війну.