У лютому економимо газ і платимо за пакетики по 2,5 грн
«Ковідна» тисяча - на комуналку
У лютому влада знову змінить правила використання грошей, які українці одержують у рамках програми «єПідтримка». Літні люди матимуть змогу витратити «ковідну» тисячу не лише на ліки, а й на комуналку.
- У рамках програми «єПідтримка» з 24 січня одну тисячу гривень від держави люди віком понад 60 років можуть витратити на купівлю ліків, - заявив президент Володимир Зеленський. - Крім того, протягом лютого ми додатково розширимо програму для людей похилого віку. Вони матимуть змогу використати ці гроші на оплату комунальних послуг.
Поки що жодних подробиць цієї ініціативи немає, але, швидше за все, як і у випадку з ліками, буде умова, що на момент оплати людині повинно бути 60 років. Тобто, звернутися по гроші можна в будь-якому віці, а витратити на таблетки або комуналку тільки після настання 60 років.
Основна проблема для людей похилого віку, які захочуть скористатися можливістю отримати гроші від держави, - це реєстрація у «Дії». Не всі з них мають комп’ютер, смартфон і доступ до інтернету. Без цього грошей за вакцинацію не отримати. Тому допомогти літнім людям мають діти чи онуки.
Крім того, у лютому планується також розширити виплати за вакцинацію для громадян віком 14-18 років. За словами Зеленського, «крім базових цілей на спорт, музеї, кіно, театри, подорожі та інше, вони зможуть витрачати гроші на освітні курси, освітні послуги, освітні програми тощо».
500 грн за бустер
Вже з лютого уряд обіцяє почати виплачувати додаткові 500 грн тим, хто отримає бустерну дозу вакцини. Все це відбуватиметься також у рамках програми «єПідтримка». І, швидше за все, процес отримання грошей за третю вакцинацію нічим не відрізнятиметься від подання заявки на виплату 1000 гривень за перші дві вакцини.
Отримати бустерну вакцину можна вже зараз - за правилами її роблять через 180 днів після дати введення другої дози вакцини. Паралельно з цим у січні уряд слідом за ЄС зменшив термін дії ковід-сертифікатів - якщо раніше вони були дійсними рік, то тепер діють лише 270 днів з моменту введення другої дози вакцини. Таким чином, щоб ваш ковід-сертифікат залишався «зеленим» і визнавався як в Україні, так і в ЄС, вам потрібно зробити бустерну дозу вакцини між 180-м та 270-м днями з дати отримання другої дози вакцини.
Мандрівники повинні пам’ятати, що за правилами ЄС для перетину кордону з дати останньої вакцини повинно пройти 14 днів. Крім того, не забувайте, що кожна країна ЄС може запроваджувати власні правила. Наприклад, наприкінці минулого року Італія свій кордон закрила навіть для вакцинованих українців.
Червона зона - у всій країні
До середини лютого всю країну може накрити нова потужна хвиля коронавірусу. Штам «Омікрон» виявився більш заразним, ніж його попередники, але хворі в цілому переносять його краще. У зв’язку з цим менше інфікованих потрапляє до лікарень, і навантаження на систему охорони здоров’я знижується.
Але поділ регіонів на колірні зони - залежно від кількості хворих - поки що залишається. З 24 січня до «червоної» зони перейшла Івано-Франківська область, а станом на 25 січня 14 областей потрапили до «помаранчевої» карантинної зони.
Експерти прогнозують, що пік захворювань припаде на середину лютого. У цей період більшість регіонів можуть «почервоніти», а це означає, що в них знову вводитимуться суворі карантинні обмеження. Насамперед вони стосуються транспорту.
Більшість обмежень на поїздки в «червоній» зоні торкнуться перевезень між регіонами - у пасажирів можуть перевіряти наявність COVID-сертифіката, свіжого негативного результату ПЛР-тесту або експрес-тесту на COVID-19. При цьому внутрішньообласні та міські перевезення, включаючи метро, правила «червоної» зони не обмежують. Щоправда, додаткові обмеження може запроваджувати міська влада. Так, під час минулого спалаху столична влада вводила вимогу до пасажирів міського транспорту мати на руках ПЛР-тест або хоча б жовтий ковід-сертифікат.
Можливі перебої з газом та електроенергією
Дуже хочеться сподіватися, що українська енергетика зможе без особливих проблем пережити останній місяць зими, але ризики перебоїв у постачанні газу та електрики залишаються високими. Почнемо з електроенергії, яку в цьому опалювальному сезоні переважно забезпечувала атомна генерація. Експерти попереджали, що одночасно робота всіх блоків - це великий ризик на випадок аварії.
І ось 25 січня з ладу вийшло одразу два блоки АЕС - по суті, в енергосистемі утворився дефіцит у 2 ГВт, який намагатимуться перекрити за рахунок вугільної генерації, гідрогенерації та збільшення імпорту електроенергії. А з урахуванням, що вугілля у нас може не вистачити, щоб перекрити блоки АЕС, які аварійно зупиняються, то ситуація виглядає загрозливо.
Другий важливий момент - це низькі запаси газу у сховищах. За різними оцінками, для успішного проходження опалювального сезону Україні не вистачає від 1 до 2 млрд кубометрів газу. В уряді та «Нафтогазі» не визнають помилок планування, але вже заговорили про те, що планують почати купувати паливо у лютому. Йдеться про 300 млн кубометрів, які, за словами прем’єра Дениса Шмигаля, почнуть замовляти для проходження наступного опалювального сезону. Щоправда, експерти кажуть, якщо лютий виявиться холодним, то такого обсягу може бути замало.
І справа тут не у запасах газу, а в швидкості вилучення його з підземних сховищ. Зараз у ПСГ вже менше 12 млрд кубометрів палива. Начебто достатньо, якщо врахувати, що на подвір’ї кінець січня. Але є один момент - що менше газу в сховищах, то повільніше його можна забирати. І якщо, наприклад, з газотранспортної системи споживачі відбирають 150 млн кубометрів на добу, а закачати в трубу можна лише 140 млн кубометрів на добу, то утворюється дефіцит палива, який нічим покрити.
- У перші три тижні січня Україна вже двічі наближалася до критичної позначки відбору газу, - каже експерт з енергетики Юрій Корольчук. - Пікове споживання припало на 11-13 січня та 20-22 січня. Зростання відбору газу накладалося на зниження температури повітря у ці дні. Перше похолодання 11-13 січня спричинило стрибок споживання природного газу, який перевищив 140 млн куб. м. Відбір газу з ПСГ у ці дні становив 92 млн кубів. Обсяг газу, що видобувається, не змінився - 55,3 млн кубів. Але нам пощастило, бо вже 14 січня різко потеплішало.
За словами експерта, під час наступного похолодання, 20 січня, добове споживання у країні становило 137 млн кубів. При цьому відбір газу із газових сховищ склав 85 млн кубометрів. Видобуток знову не змінився - 53-55 млн куб. м на добу.
- З кожним днем технічна можливість підйому палива із підземних сховищ знижується разом із зниженням загального запасу газу в ПСГ, - пояснює Корольчук. - У лютому «Укртрансгаз» зможе вже піднімати зі сховищ не більше 75-80 млн кубометрів на добу. І якщо лютий буде морозним і споживання перевищить позначку 135 млн кубометрів, то Україна може зіткнутися з дефіцитом газу. «Нафтогазу» доведеться або обмежувати споживачів, або відбирати газ із транзитної труби.
При цьому запланованого імпортного газу - 300 млн куб. м - може бути замало, тому що у морозні дні цього обсягу вистачить країні лише на півтора дні.
Платні пакети
З 1 лютого за поліетиленові пакети доведеться платити. Їхня вартість складе 2 грн (без ручок та бічних складок), 2,5 грн (з ручками та без бічних складок) та 3 грн (з ручками та бічними складками).
Але це не стосується біорозкладних пластикових пакетів, а також надтонких пакетів, призначених для пакування свіжої риби та м’яса, сипких продуктів та льоду, для яких пакет - це первинне пакування. Їх планують заборонити після 2023 року.
За розповсюдження пластикових пакетів передбачено штраф від 8,5 тис. до 17 тис. грн, у разі повторного правопорушення - до 34 тис. грн.
