Рестораны и карантин: ограничения и требования
Каждый день количество больных коронавирусом растет, поэтому продлевают и карантин — ограничительные меры будут действовать до 31 октября.
Зараз в Україні діє третя Постанова КМУ 641. Згідно з нею територія країни поділяється на різні кольорові епідеміологічні зони, в кожній діють свої правила та обмеження.
Не дивлячись на нібито врегульоване питання карантинних обмежень, представники ресторанної сфери й досі не повністю розуміють, які норми треба виконувати, щоби не отримати штраф. Сьогодні ми розберемось у цьому.
Почнемо з найпростішого
Є загальні обмеження, які діють на всій території України незалежно від рівня епідеміологічної небезпеки. Одне з них стосується безпосередньо закладів громадського харчування — забороняється перебувати в громадських спорудах та громадському транспорті без маски чи респіратора (у тому числі виготовлених самостійно), що закривають ніс та рот.
Тут виникає логічне питання: що таке громадські споруди та чи належать до них ресторани?
Громадські будинки та споруди — це приміщення, у яких розташовані заклади, підприємства чи організації, які надають послуги фізичним — населенню — чи юридичним особам — громаді чи державі.
Згідно з цим, відповідь однозначна: приміщення ресторанів, кафе та інших закладів громадського харчування належать до громадських будинків та споруд. Отже, їхне керівництво має дотримуватися обмежень й контролювати, щоби відвідувачі одягали захисні маски.
Але ж мені одразу заперечать — а як їсти з одягненими масками? Зараз, напевно, майже кожний згадав свою маму та її вислів «Закрий рота та їж». Але всі ми розуміємо, що проти фізіології не попреш — їсти у масці неможливо. Розуміє це і пан Олег Ляшко — головний санітарний лікар України, який затвердив тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів у закладах громадського харчування на період карантину.
Які санітарні обмеження діють для ресторанів та кафе?
Деякі ресторатори з прийняттям нової Постанови вирішили, що ці правила вже не актуальні, але це не так. Вони й досі діють та залишаються обов’язковими для виконання.
Протиепідемічних заходів та правил досить багато:
1. Регулярно міряти температуру працівникам та не допускати до роботи тих, хто має ознаки ГРВІ чи температуру понад 37,2 ℃.
2. Забезпечити наявність спиртовмісних антисептиків. Найзручніше встановлювати їх біля входу чи місця видачі замовлень.
3. В місцях потенційного скупчення людей наносити маркування для дотримання відстані 1,5 м. Насамперед це актуально для фаст-фудів.
4. Розміщувати столи на відстані не менш ніж 1,5 метри або розмежувати їх суцільною перегородкою.
5. Не розміщувати за одним столом більш як четверо клієнтів (діти до 14-ти років не враховуються).
6. Видавати одноразове меню чи використовувати безконтактне.
7. За можливості використовувати одноразовий посуд, багаторазовий мити у посудомийній машині та при високих температурах.
8. Забезпечити можливість безконтактного розрахунку.
9. На літніх майданчиках організувати місце видачі замовлень (вікно або двері).
10. Забороняється організовувати зони самообслуговування, готувати їжу на відкритих кухнях та проводити масові заходи, в яких беруть участь понад 10 осіб.
11. Забезпечити наявність рідкого мила та паперових рушників, організувати вологе прибирання кожні 2 години з використанням дезінфікуючих засобів.
12. Слідкувати, щоби працівники правильно використовували засоби індивідуального захисту (маски, рукавички, окуляри).
13. Організувати централізований збір використаних засобів захисту.
За невиконання правил може настати відповідальність, але яка — це вже відкрите питання. Держпродспоживслужба порушення цих рекомендацій розглядає як порушення правил карантину за статтею 44−3 КУпАП. Згідно з нею на керівника закладу можуть накласти штраф до 170 тисяч гривень.
Як на мене, це не зовсім правильно. Оскільки у вказаній статті передбачена відповідальність за порушення санітарно-гігієнічних й протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами та іншими актами законодавства.
Як ми бачимо, Постанова Головного державного санітарного лікаря під жодну з цих категорій не підпадає. Однак, якщо затверджені вимоги дублюються в постанові КМУ або в рішеннях органів місцевого самоврядування, то штраф точно буде обгрунтованим. В інших випадках можна спробувати довести незаконність накладення штрафів через суд.
Зони епідеміологічної небезпеки
Їх всього чотири: зелена, жовта, помаранчева та червона. Пропоную визначити обмеження для кожної з них:
● Зелена зона. З урахуванням останніх змін, навіть в цій зоні є суттєві обмеження. Заборонено проводити дискотеки та здійснювати діяльність, пов’язану з організацією дозвілля для ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, буфетів, тощо. Також заборонена робота розважальних заходів (нічних клубів).
● Жовта зона. Забороняється: працювати з 24-ї та до 7-ї (дозволяється лише закладам, що працюють на винос або виконують адресну доставку).
● Помаранчева зона. Додатково до обмежень зеленої та жовтої зони додається обмеження за кількістю можливих відвідувачів, а саме — не більше 50 відсотків посадкових місць.
● Червона зона. Тут діють найсуворіші обмеження, оскільки повністю забороняється діяльність закладів громадського харчування. Єдине виключення — дозволяється здійснювати адресну доставку замовлень. Обмеження впроваджуються з урахуванням позиції місцевої комісії ТЕБ та НС. Введення червоної зони не означатиме автоматичну заборону діяльності, адже в рішенні державної комісії повинно прямо зазначатися про заборону роботи закладів громадського харчування.
За порушення цих обмежень керівництво ресторанів та кафе можуть притягати до відповідальності за ст. 44−3 КУпАП. Розмір штрафу для посадових осіб складатиме від 34 до 170 тисяч гривень.
Заборона діяльності закладів громадського харчування
Не дивлячись на фактичне послаблення карантинних обмежень, після суворого весняного карантину ресторанний бізнес все ще знаходиться під ризиком заборони діяльності в червоних зонах. На мою думку, забороняти діяльність закладів громадського харчування невиправдано, якщо вони суворо дотримуються елементарних санітарних правил.
Зараз більшість ресторанів дотримується обмежень, але є ті, що повністю або частково їх ігнорують. Якщо ресторанна сфера буде подавати приклад й дотримуватися карантинних правил, а у ЗМІ не буде історій про те, як на весіллі половина гостей захворіла COVID-19, забороняти її діяльність не буде потреби.
